Відповідно до міжнародної практики і внутрішнього законодавства, Україна зобов’язана зберегти використання родових назв для продукції, що реалізується на внутрішньому ринку. Про це зазначив вчора генеральний директор корпорації «Укрвинпром» Володимир Кучеренко на 5-му каналі в передачі «Вікно в Європу».

Як нагадав ведучий, очікується, що скасування мит з ЄС пожвавить торгівлю і перед усім для галузей, які вже працюють за європейськими стандартами. Решта ж матиме перехідний період, який в окремих випадках сягатиме 10 років.

В.Кучеренко підкреслив, що у тексті угоди зовсім інші положення, які суперечать досягнутим під час міжгалузевого і міждержавного обговорення. На стадії обговорення цієї проблеми на перехідний період надавалися гарантії компенсації витрат пов’язаних із зміною найменувань, але в проекті Угоди їх не видно. Пропонувалося також пільгова кредитна програма для виробників виноробної продукції, участь у міжнародних професійних виставках та ярмарках, стажування, підвищення кваліфікації, розвиток винного туризму, експертна допомога, організація проведення фестивальних ярмаркових заходів в столицях та великих містах країн-членів ЄС (українських товарів, назви яких підлягають заміні) та інше, що також не знайшло відображення у проекті Угоди.

«Історія вживання у виноробстві України таких назв як Шампанське, Коньяк, Портвейн, Мадера, Херес тощо налічує понад 120 років, про що свідчить значна кількість історичних документів,  які доводять, що згадані назви в Україні давно стали традиційними, а їх найменування пов'язані з особливостями технології і тому іменуються родовими», - розповів генеральний директор корпорації «Укрвинпром».

Довідка: За рік до парафування угоди про зону вільної торгівлі з ЄС представники української виноробної галузі разом із європейськими колегами підписали протокол, у якому погодились, що Україна може використовувати чутливі для ЄС географічні найменування.

В зазначеному протоколі, зокрема, було визначено, що «...Під час обговорення представники промисловості ЄС визнали історичну спадщину, культурні традиції української виноробної промисловості і погодились, що на даний момент Україна може використовувати кириличні транслітерації деяких чутливих географічних зазначень ЄС (зокрема «Херес» (Херес, Jerez/Sherry/Xerez), «Порто» (Порто, Porto), «Мадера» (Мадейра, Madeira), «Кагор» (Каор, Cahors), «Коньяк» (Коньяк, Cognac) та «Шампанське» (Шампань, Champagne) на внутрішньому ринку в межах міжнародного права...».