| НОВЫЕ ОБЗОРЫ РЫНКА |
Рынок вин Украины,2008-2014гг
Рынок игристых вин и шампанского Украины, 2008-2014гг
Рынок игристых вин и шампанского Украины 2012г
Рынок коньяка Украины 2008-2014гг
Рынок коньяка Украины, 2013г
|
|
Главная » 2012 » Декабрь » 11 » Валерій Романський: "Рекомендую киянам купувати лише столичне шампанське"
Валерій Романський: "Рекомендую киянам купувати лише столичне шампанське" | 19:38 |
"Хрещатик” продовжує рубрику "Зроблено в Києві”. Зовсім скоро Новий рік, а яке ж свято без шампанського? Тому цього разу ми вирішили завітати на підприємство з його виробництва. Як живеться українським виробникам ігристого напою, розповів виконавчий директор Київського заводу шампанських вин "Столичний” Валерій Романський.
— Валерію Олександровичу, мені здається, що у керівника підприємства, де з кожного крану тече шампанське, мабуть, святковий стіл обходиться без нього.
— Як це, без шампанського?! Обов’язково! Я нічим не відрізняюсь від інших людей, завжди святкую Новий рік з шампанським. І, звісно ж, київського виробництва. Ви не перші, хто цікавиться, як ми можемо працювати, коли навколо одне шампанське і в повітрі постійно стоїть його солодкий запах. Все дуже просто. У нас на заводі діє правило: якщо людина вип’є на робочому місті, її одразу буде звільнено. Це навіть прописано законодавчо, тому ніхто на роботі не п’є. Окрім як на дегустаціях. Адже завод самостійно виробляє продукцію, а не лише розливає її. Таких підприємств, як наше, більше в Києві немає. Завдяки Київському заводу шампанських вин столицю можна вважати виноробним містом.
— А що відбувається по країні загалом? Кого ви вважає своїм головним конкурентом?
— Усього в Україні близько 16 виробників ігристого вина. Найбільшими є наш завод та артемівський, на які припадає майже 50 % українського ринку. Серед інших стабільними, на мою думку, можна назвати не більше 8 підприємств. Решта то випускають напій, коли на нього попит високий, то не випускають.
— "Советское Шампанское” — досягнення радянських технологів. Але зараз цю назву можна побачити у будь-якого виробника...
— Так, дійсно, "Советское Шампанское” випускають майже всі виробники ігристого вина України, тому що ця марка начебто нікому не належить, а люди її знають і люблять. На мою думку, це не дуже чесно. Ми вважаємо, що "Советское Шампанское” мають право випускати лише ті заводи, які виготовляли його ще за радянських часів і які можуть сьогодні витримати радянські ГОСТи. Зараз виробники пишуть на пляшках "Советское”, але це часто рідина дуже низької якості, яку навіть не можна назвати вином.
Фальсифікату стало менше
— Але якщо ми підемо ще далі і згадаємо, що шампанське народилося у французькій провінції Шампань, тоді виходить, що наші винороби мають своє вино називати по-іншому?
— Справді, технологія виготовлення такого вина була винайдена у французькій провінції Шампань монахом-бенедиктинцем П’єром Периньоном. Далі, як прийнято у Франції, все було розкручено, чітко зафіксовано, запатентовано — тільки провінція Шампань може виробляти шампанське, провінція Коньяк — коньяк, провінція Арманьяк — напій арманьяк. Це політика держави, яка змогла себе так поставити і тепер продавати те саме ігристе вино в десятки разів дорожче, ніж виноградне вино з того ж самого поля.
Наш завод працює у законодавчому полі України, державних стандартів, де чітко прописана така назва, як "Шампанське України”, "Советское шампанское”. Згідно з цим ми і маркуємо свою продукцію. До того ж, якщо українські споживачі, які зазвичай люблять солоденьке, спробують справжнє шампанське "Вдова Кліко” чи "Mоет Шандон”, вони від кислоти і смаку навряд чи будуть у захваті. Тут потрібно бути фахівцем, гурманом, має існувати традиція споживання вина.
— Чи багато на ринку фальсифікованої продукції?
— Порівняно з минулими роками, зараз ситуація з фальсифікатом дещо змінилася на краще. Уявляєте, свого часу цілий завод в Одеській області розливав "Советское Шампанское” під маркою нашого підприємства. Що було в пляшках, ми не знаємо. Це неподобство закінчилося у 2004 році кримінальною справою. В цілому, підробка існувала завжди. Але масова — тільки найпопулярнішого продукту, в нашому випадку "Советского Шампанского”. Сьогодні фальсифікація полягає в тому, що невеликі виробники ігристих вин не дотримуються стандартів. В кращому випадку вони використовують низькоякісний виноматеріал, в гіршому — додають ароматизатори, барвники та просто штучно його газують. Київський завод, до речі, ніколи не газував вино, воно у нас насичується бульбашками тільки під час природного бродіння.
— Якими критеріями має керуватися споживач, щоб обрати якісне вино?
— Щоби пити справжнє якісне вино, я раджу купувати його у великих супермаркетах, тим більше, що і ціни там, як правило, нижчі. Я можу гарантувати якість продукту тільки нашого виробництва. Тож рекомендую киянам купувати лише столичне шампанське.
— А які нині справи з експортом? У яких державах п’ють шампанське з української столиці?
— Наше вино має хороший рейтинг у двох країнах — це Росія та Німеччина. В Росії дуже цінується ігристе з кримського виноматеріалу, а жителі колишньої НДР встигли полюбити вино з Радянського Союзу — "Кримзект”. Німеччині ми продаємо навіть більше, ніж Росії, близько 600-700 тис. пляшок на рік. Це досить високий показник і його ми вважаємо своїм досягненням. Німеччина — країна Євросоюзу, там діють дуже суворі вимоги до імпортованого товару. Щоби продавати у найбільших місцевих торгових мережах, наш завод пройшов сертифікацію IFS (International Food Standard). Сьогодні ми єдині в Україні серед виробників ігристого вина, хто отримав цей документ. До інших країн експортуємо менше, здебільшого для невеличких магазинів наших колишніх співвітчизників, де продається "русскоє”. Але це, повірте, поки що.
Новий рік для виноробів починається у липні
— У наших людей шампанське асоціюється зі святом, перш за все, з Новим роком та 8 Березня. Як традиція впливає на попит?
— Завдяки цим двом святам наше виробництво має яскраво виражений сезонний характер. За останні три місяці року ми виробляємо стільки шампанського, скільки за перші дев’ять. Обсяги виробництва у листопаді-грудні зростають у 5-6 разів. До Нового року починаємо готуватись вже у вересні — саме в цей період відвантажуємо перші новорічні замовлення до торговельних мереж. Тобто у липні-серпні для нас починається Новий рік.
— Як відомо, виноград кожного урожаю — різний. Наприклад, менше сонця було або пізнє літо. Чи впливає це на смак вина?
— Так. І з цим нічого не зробиш. Якщо, наприклад, буде багато сонця, воно пересушить виноград, якщо мало — у гроні бракуватиме цукру, а саме завдяки йому вино бродить, з цукру ж ми отримуємо спирт у вині. Якщо був поганий урожай, то, відповідно, виноматеріал, який нам надходить, буде неякісним. За цим слідкує наша лабораторія, де виноматеріал тестується за 40 параметрами. Іноді трапляється, що машини з ним повертаються у регіони, бо якість сировини занизька.
— Кажуть, що виробники виноматеріалу використовують різні хімічні добавки для покращення смаку та збільшення обсягів продажу...
— Дійсно, постачальники виноматеріалу подекуди "хімічать”. Взагалі, він виготовляється шляхом віджимання з винограду соку і його подальшого зброджування. Часом постачальники, особливо якщо трапився поганий урожай, аби отримати побільше "на виході”, пресують виноград, зливають з нього сік. А потім те, що залишилося, заливають водою, засипають цукром і знову віджимають. І так кілька разів... Потім все перемішують і для в’язкості додають технічний гліцерин, що неприпустимо у виноробстві. Але не бійтесь. Наша лабораторія обов’язково тестує виноматеріал на гліцерин, тому неякісна сировина ніколи не потрапить до нас у цех.
— Скажіть, що для споживачів дало те, що у 2007 році Київський завод шампанських вин став частиною німецької компанії "Henkell & Co”?
— Німецькі стандарти якості, які принесла нам "Henkell & Co”, в рази поліпшили якість нашої продукції. Ніде більше в Україні немає такого жорсткого контролю. Наша лабораторія відстежує процес виготовлення шампанського на всіх його етапах. Окрім того, на заводі діє унікальна установка електродіалізу, де ми стабілізуємо вино, за рахунок чого з напою на рівні молекул прибирається кальцій і калій, яких не має бути в кінцевому продукті. Раніше вино стабілізували охолодженням. А під час охолодження значно погіршується його смак. Ви колись переморожували у морозильнику вино чи пиво?
— Ні, не встигали якось, випивали раніше...
— Так от, коли воно розмерзається, у напою зовсім інший смак. Він вже не такий яскравий. Таким чином, шляхом електродіалізу вина ми зберігаємо всі його смакові та ароматичні властивості, які так цінують споживачі. Також структурувався асортимент з точки зору маркетингу. З’явилося нове вино — "Cuvee № 1”. Я вважаю, що зараз це найкраще ігристе вино, виготовлене українськими виноробами. Навіть Дмитро Сидоренко — президент Асоціації українських сомельє — дуже високо оцінив його смак.
— Якими новинками порадуєте киян до Нового року?
— У нас з’явилася нова лінійка — "Кримград”, що виготовляється винятково з кримського виноматеріалу. Спочатку воно робилося для експорту до Росії, а зараз і в Україні його продаємо. Ще з’явилася нова лінійка "Наш Київ”. Це справжнє київське вино. Переконаний, що незабаром воно стане такою ж візитівкою столиці, як торт "Київський”.
Тож я бажаю усім киянам зустріти Новий рік із пляшкою шампанського "Наш Київ”. Тоді хороший настрій на вечір і на весь рік буде гарантовано.
— Дякую вам за інтерв’ю
довідка "Хрещатика”
Спочатку було пиво
У 1860 році колоніст Волинської губернії Вільгельм Якович Ріхерт побудував на Куренівці пивоварний завод — один із найкращих на той час. У 1954 році згідно з постановою Ради Міністрів СРСР "Про прискорення будівництва заводів шампанських вин і виноробства для первинної переробки винограду" на його місці було побудовано Київський завод шампанських вин.
Підготувала Олександра ШЕСТЕРИКОВА спеціально для "Хрещатика”.
|
|
Добавил: ukrwine
|
|
|
Натяжные потолки Киев
|
